Пишаємося українською. Пишатися Україною! Горді українці. Харківський танковий завод

ТСН.ua зробив добірку найвідоміших українських компаній, про успіх яких відомо далеко за межами нашої країни.

Сьогодні Україна відзначає 23 роки своєї незалежності, а тим часом редакція вирішила нагадати про вітчизняних виробників, якими українці можуть пишатися.

Ми зробили добірку найвідоміших українських компаній та підприємств, про успіх яких знають чи не в усьому світі.

До спеціального сету "Made in Ukraine" потрапили найбільші українські заводи, курорти, бренди та виробники, продукція та послуги яких відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Корпорація "Електрон"

Львів

За свою майже вікову історію "Електрон" пройшов шлях від невеликої майстерні до багатогалузевої корпорації з виробництва продукції науково-технічного, промислового та побутового призначення.

Гордість "Електрона" – трамвай, який вже можна зустріти на вулицях Львова.

На новоствореному спільному українсько-німецькому підприємстві "Електронтранс" нещодавно було розроблено та виготовлено перший у СНД повністю низькопідлоговий трамвай, що відповідає європейським вимогам безпеки та комфорту.

Крім того, підприємство розпочало виготовлення тролейбусів власної розробки, а також електробусів – нового перспективного виду міського електротранспорту. Перші моделі, що зійшли зі "верстата", вже можна зустріти на вулицях Львова.

Серійний завод "Антонов"

Київ

Підприємство, історія якого налічує понад 60 років, нині є одним із небагатьох, що реалізують повний цикл створення сучасних літаків – від передпроектних наукових досліджень до будівництва, випробувань, сертифікації, серійного виробництва та післяпродажного обслуговування.

Лише за роки незалежності України на заводі було виготовлено близько десятка пасажирських літаків. Серед них Ту-334, Ан-148 та Ан-158. Більше того, у 2011 році завод розпочав серійне виробництво Ан-158.

Регіональний реактивний літак Ан-158 призначений для перевезення 99 пасажирів.

Примітно, що створення пасажирських літаків у останні рокистало для заводу одним із основних видів діяльності. Пов'язано це із виникненням платоспроможного попиту на лайнери нового покоління у країнах СНД, і насамперед у Росії.

Корпорація "Богдан"

Черкаси

Історія корпорації почалася ще 1992 року, проте на піку популярності вона опинилася на початку 2000-х. Вже 2003 року було розпочато експорт автобусів "Богдан". Далі компанія продовжувала стрімко розвиватися, укладаючи дедалі нові контракти.

на даний момент, корпорація "Богдан", одна з найбільш динамічних розвитку компаній в Україні. Вона поєднує у собі потужності для виробництва автобусів та тролейбусів, легкових авто, вантажної та комерційної техніки, а також має власну розгалужену торговельно-сервісну мережу.

"Богдан" подарував Україні найвідоміші маршрутки.

Виробничі потужності корпорації "Богдан" дозволяють сьогодні виготовляти 120-150 тис. легкових авто, до 9 тис. автобусів та тролейбусів усіх класів, а також приблизно 15 тис. вантажівок та спеціалізованої техніки. Заводи компанії розташовані у Луцьку, Черкасах та Криму.

ПриватБанк

Дніпропетровськ

Заснований у 1992 році, комерційний банкПриватбанк є лідером банківського ринку країни. До того ж – це один із найінноваційних банків світу. Наприклад, більше десяти років тому Приват став одним із перших у світі, який почав використовувати одноразові SMS-паролі.

ПриватБанк вважається одним із найінноваційних банків світу.

До останніх інновацій, які здобули визнання по всьому світу, належать такі продукти, як платіжний міні-термінал, вхід до інтернет-банкінгу через QR-код, онлайн-інкасації, а також десятки різних мобільних додатків. Нещодавно Приватбанк презентував перший у світі безконтактний Android-банкомат.

Харківський танковий завод

Харків

Харківський танковий завод імені Малишева має вікову історію. Він був заснований далекого 1896 року. З 1991 року завод працює за умов державної самостійності України.

Завод і зараз у величезних кількостяхвиробляє танки, БТРи, бульдозери, всюдиходи, причепи, устаткування різних галузей промисловості. У 1991 році завод забезпечив рекордний для повоєнного періоду річний темп випуску танків - 800 одиниць. Більшість танків пішла експорту.

Т-64БМ також вироблено на Харківському заводі.

Більше того, саме Харківський танковий завод зробив величезний внесок до АТО. Завдяки військової техніки, зроблену на цьому заводі, нашим силовикам вдається швидкими темпами звільняти Донбас від терористів.

Потужна, сучасна та мобільна техніка від харківських зброярів вже давно отримала найвищі оцінки від експертів по всьому світу, але краще за них свідчить лише обсяг експорту цих машин до армій інших країн світу, а також подяка бійців АТО тим, хто зробив ці машини.

Варто також зазначити, що Харківське конструкторське бюро, в якому було створено легендарний танк Т-34, створило одразу кілька типів бронетехніки, які стануть основними бойовими машинами армії України.

koketke.ru
Т-64БВ, що зійшов із конвейєра Харківського танкового заводу.

Крім того, українські танки засвітилися у відомому фантастичному екшні "Заселений острів", знятому за однойменним романом братів Стругацьких. Харківський танковий завод спеціально для зйомок фільму розробив так званий БТР-Космос - пурпуровий інопланетний "танк"-автомат на шасі БТР-4.

Компанія "NORD"

Донецьк

Компанія NORD - найбільший у Східній Європі виробник великої побутової техніки та торговельного обладнання з власною науковою конструкторською базою та сучасним виробництвом повного циклу, яке оснащене новітніми технологіямита сучасним обладнанням.

Компанія NORD пропонує своїм покупцям великий асортимент якісної побутової техніки та техніки для бізнесу, а саме - холодильники, пральні машини, газові, електричні та комбіновані плити, кондиціонери побутові та промислові, пилососи, праски, водонагрівачі, торгове обладнання, молокоохолоджувачі та компресори.

NORD – найбільший у Східній Європі виробник великої побутової техніки.

Продукція компанії експортується до країн Європи (Німеччина, Франція), СНД та Азії. При цьому обсяг експорту становить 70%. Крім того, компанія може похвалитися тим, що у виробництві застосовується лише екологічно чисті матеріали, безпечні для природи та людини.

Львівський автобусний завод (ЛАЗ)

Львів

Компанії "Сіті Транспорт Груп" належить всесвітньо відомий бренд ЛАЗ, історія якого розпочалася ще у минулому столітті. Заснований у 1945 році, ЛАЗ з 1949 року почав випускати автобуси. Конструкції, розроблені ЛАЗом, ставали ноу-хау в автобусобудуванні.

Спеціально розроблені автобуси "ЛАЗ" використовувалися в аерокосмічній індустрії СРСР для доставки космонавтів до стартового майданчика.

Конструкції, розроблені ЛАЗом, ставали ноу-хау в автобусобудуванні.

Сьогодні "Сіті Транспорт Груп" розвиває виробничі парки з чіткою спеціалізацією: автобуси середнього класу та міські автобуси, автомобілі швидкої допомоги, мобільні медичні клініки, трамваї, тролейбуси, туристичні та люкс автобуси. На сьогоднішній день ЛАЗ базується у трьох містах – Дніпродзержинську, Запоріжжі та Львові.

Буковель

Івано-Франківська область

Буковель – найбільший гірськолижний курорт України. Він розташований у самому серці Карпат біля підніжжя однойменної гори, висота якої 920 метрів над рівнем моря. Найвища точка курорту – гора Довга (1372 метри).

Кілька років тому Буковель, історія якого почалася 2000-го, був визнаний гірськолижним курортом світу, що найшвидше розвивається. Сьогодні Буковель – це 55 000 м підготовлених трас, 100 % з яких обладнані сніговими гарматами. На курорті - 56 гірськолижних трас усіх рівнів складності та 16 витягів із пропускною спроможністю 34700 осіб/год.

Буковель вважається найкращим українським гірськолижним курортом, який знаходиться у самому серці Карпат.

Але найцікавіше те, що у Буковелі можна відпочивати не лише взимку, а й улітку. Саме в теплу пору року туристи можуть насолоджуватись неперевершеною красою українських Карпат. А з 2014 року до Буковелю переїхав відомий у всьому світі дитячий табір"Артек".

Мотор Січ

Запоріжжя

Одне з провідних підприємств у світі, що займається розробкою, виробництвом, ремонтом та обслуговуванням авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та гелікоптерів, а також промислових газотурбінних установок.

Станом на 2010 рік ПАТ "Мотор Січ" виробляло та супроводжувало в експлуатації 55 типів та модифікацій двигунів для 61-го виду літаків та вертольотів. У 2013 році "Мотор Січ" посів п'яте місце у рейтингу провідних підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій.

Турбовинтовентиляторний двигун Д-27, виробництвом якого займається Мотор Січ, Призначений для літаків Ан-70, Ан-70Т, А-42ПЕ та інших високоекономічних пасажирських та транспортних літаків. (На фото Ан-70)

В історії заводу є кілька цікавих фактів. Наприклад, "Мотор Січ" свого часу підготувала VIP-літач на базі пасажирського Ан-74 для лівійського лідера Муаммара Каддафі. Сама назва компанії походить від слова "Січ", тобто Запорізька Січ.

Фармацевтичні заводи "Дарниця" та "Фармак"

Київ

Ми вирішили включити до списку обидва ці підприємства з виробництва медикаментів, оскільки вони є лідерами фармацевтичного ринку України. Наприклад, "Фармак" випускає близько 150 найменувань лікарських препаратів у вигляді таблеток, капсул, драже та інше.

Фармак випускає близько 150 найменувань лікарських препаратів.

У той же час "Дарниця" виробляє понад 250 найменувань лікарських засобів. У самій компанії секретом свого успіху вважають використання інноваційних технологій та обладнання.

Крюківський вагонобудівний завод

Кременчук

ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" - машинобудівне підприємство у місті Кременчуці, яке займається виробництвом транспортних засобів, У тому числі рухомого залізничного складу. Підприємство широко відоме як на території України, так і за її межами.

За останні роки на заводі створено лінійку пасажирських вагонів усіх типів: плацкартні, купейні, СВ, вагони з місцями для перевезення інвалідів, вагони-ресторани, багажні вагони, вагони для міжнародних перевезень габариту RIC, кілька моделей вагонів та поїздів відкритого типу для швидкісних міжрегіональних перевезень класу "Інтерсіті" та "Інтерсіті+".

На Крюківському вагонобудівному заводі виготовляють сучасні потяги.

Зараз в Українській залізничній швидкісній компанії працюють три міжрегіональні поїзди КВСЗ: два швидкісні електропоїзди "Тарпан" та швидкісний поїзд локомотивної тяги.

На сьогоднішній день ПАТ "КВСЗ" освоєно та поставлено на виробництво 48 моделей та модифікацій пасажирських вагонів, 7 моделей вагонів метро, 29 моделей та модифікацій ходових частин до них.

Південний машинобудівний завод

Дніпропетровськ

За свою понад сімдесятирічну історію підприємство отримало статус світового лідера в галузі ракетобудування і сьогодні становить основу ракетно-космічної промисловості України.

Починаючи з 50-х років XX століття, у Дніпропетровську було створено чотири генерації ракетних комплексів стратегічного призначення, близько 400 космічних апаратів 70 різних модифікацій, космічні ракети-носії сімейств: "Циклон", "Космос", "Зеніт".

Універсальний космічний ракетний комплекс "Зеніт" призначений для оперативного та масового запуску космічних апаратів народногосподарського та наукового значення.

Південмаш виготовляє продукцію для оборонної промисловості, авіаційного транспорту, сільськогосподарського машинобудування, теплових електростанцій. Також завод займається виробництвом, випробуванням та експлуатацією ракет-носіїв космічних апаратів.

У співпраці з провідними світовими космічними компаніями, такими як NASA, жителі півдня вийшли на новий, більше високий рівень. В останні роки спільно з КБЮ створено повноцінний перший щабель для американської космічної транспортної системи "Таурус-2" щодо доставки вантажів на міжнародну космічну станцію.

Південмаш виробляє центральний блок першого ступеня до "Таурус-ІІ". Діаметр ступеня – 3,9 м.

Крім того, Південмаш бере участь і у створенні європейського носія легкого класу "Вега", здійснюючи складання двигуна для четвертого ступеня. Іншими словами, на сьогоднішній день завод співпрацює з провідними світовими організаціями, які займаються освоєнням космосу.

Але це далеко не повний списоквсього того, чим може Україна пишатися сьогодні. Це лише невелика частина нашої історії успіху, про яку відомо чи не в усьому світі.

Найбільший літак, лідер ракетобудування "Південмаш", круті анімаційні фільми - ось мала частина списку "приводів пишатися Україною". Але багато з цих списків створив радянський Союзчи навіть Російська Імперія. Заводи обслуговували імперські потреби, а чи не українські. За 25 років країна не може похвалитися серйозними науковими та промисловими здобутками. Максимум - відродженням роздерибаненого.

Ми зібрали приклади уявних приводів для гордості. Здебільшого це промислові підприємства. Їхня доля склалася по-різному: якісь зараз успішно працюють, інші майже стали банкрутами. Але їх поєднує те, що Україна не має відношення до їхнього створення. І їх регулярно, немов предмет обожнювання для фетишиста, витягують із запасників "українських досягнень", з приводу і без.

Авіазавод "Антонов" відродився лише після Революції Гідності

"Антонов" забезпечував СРСР військово-транспортними літаками та пасажирськими лайнерами, випустивши 2,5 тисячі літаків та 3 тисячі "кукурудників". Окрім того, на заводі будували дослідні зразки техніки.

Після розпаду СРСР завод почав випускати. Літаки якщо й будували, то поштучно. Підприємство все більше повноцінний цикл виробництва в Україні так і не створили.

Вже після революції влада звернула увагу на завод — він уклав контракти на постачання та підписав договір про наміри з компаніями із Саудівської Аравії та Німеччини — вони збираються будувати авіазавод в арабському королівстві.

Найбільший літак у світі існує в єдиному екземплярі ще з радянських часів

Ще один авіаційний символ України — "Мрія", найбільше та найважче повітряне судно у світі. Літак важить 600 тонн та піднімає 200 тонн вантажу. Щоб уявити його розміри, дивись .

Створили його 1988 року задля перевезення вантажів, бо як транспорт для космічних човників. Тоді ж почали будувати і другий літак.Після 1991 року про літаки забули десятиліття. І якщо про першу "Мрію" на початку 2000-хзгадали і переробили на комерційний транспорт, то на добудову другого літака 300 мільйонів доларів.

Ан 225 "Мрія". Фото

Завод "Мотор Січ" залежить від Росії

За часів СРСР запорізьке підприємство було одним із головних виробників авіамоторів. З 1953 виробляє літакові двигуни, пізніше до них додалися мотори для вертольотів. Запорізькі двигуни на бойові гелікоптери найпоширеніших серій "Мі" та "Ка". Завдяки такій популярності "Мотор Січ" благополучно пережив розпад СРСР. У 2014 році підприємство отримало півтора мільярда гривень прибутку і дало роботу 26 тисячам людей. Завод виробляє та зберігає стратегічне значення.

Щоправда, є один нюанс. "Без українських двигунів РФ" - круто звучить, так? Ось тільки Україна у цій справі також залежить від Росії. Ми не виготовляємо готові гелікоптери, тільки двигуни. Це така спадщина радянської економіки: підприємства одного циклу були розкидані по всьому Союзу. Раніше Україна різниці не помічала, адже РФ була партнером. Тепер втрата зв'язків із РФ загрожує "Мотор Січі" збитками. Усередині країни купувати двигуни нема кому. Знайти альтернативні напрямки збуту, хоч і можливо. А от закуповувати гелікоптери для нашої армії нема де. Адже Україна не будувала власної авіапромисловості, а допомагала робити це іншим.

У 90-х роках пригодницькі мультфільми стали популярними у всьому світі, а "Київнаукфільм" залишився "не при справах" навіть на українському рівні. Поки в США заробляли на мультиках, українцям залишалося держави та переводити імпортну анімацію. Перший повнометражний мультфільм в Україні з'явився. Але щоб українська анімація ожила та приносила дохід, треба знімати мультфільми безперервно.

Завод "Південмаш" - від ядерної зброї... до тролейбусів

З моменту заснування у 1951 році завод називали "фабрикою страху", адже "Південмаш" виробляв балістичні ракети з ядерними боєголовками. У Дніпропетровську збирали 13 моделей бойових ракет, а їхня кількість досі залишається таємницею. До 1991 року мирна техніка залишалася побічним продуктом.

Україна від ядерної зброї відмовилася і завод перейшов до випуску ракет-носіїв. За часи незалежності "Південмаш" здійснив і вивів на орбіту 238 космічних апаратів різних країнсвіту. Україна фактично відмовилася від освоєння космосу, тому головним замовником "Південмашу" стала... вгадав Росія. І якщо 2011 року російські замовлення принесли підприємству, то 2014-го — лише 28 мільйонів. У "Південмашу" виник 700-мільйонний борг і підприємство опинилося на межі закриття.

Зараз завод випускає гранатомети та тролейбуси.

Завод імені Малишева створений у Російській Імперії.

Заснований у 1895 році, був одним із найбільших паровозобудівних заводів імперії. Також будував двигуни, сільськогосподарську та вугледобувну техніку, трактори, танки та тягачі. Завод випускав усі види СРСР, а ще 500 машин ремонтував. На відміну від багатьох радянських підприємств, харківський завод здатний будувати повноцінну бронетехніку, а не окремі деталі. Але Україні в 1990-х роках було не до танків, і за 23 роки він передав ЗСУ лише 85 "Булат". Але це нова машина, а модернізація радянського танка Т-64.

Навіть незважаючи на експорт, завод не міг виплатити зарплату працівникам. Щоб погасити борги, довелося, але підприємство все одно виявилося.

Після початку війни завод імені Малишева отримав замовлення, робітники працюють у 3 зміни за хорошу за харківськими мірками зарплату — 6 тисяч гривень. Але через байдужість держави підприємство досі могло не дожити.

Танк "Оплот" виробництва заводу імені Малишева. Фото

Крюківський вагонобудівний завод - українська відповідь "Хюндаям"

Вестибюль між ескалаторами на "Арсенальній". Фото

Радіолокаційна станція "Кольчуга" - може, ще знадобиться Україні

Станція засікає повітряні та наземні цілі, тому корисна і в протиповітряній обороні, і для стеження за наземними цілями.

Спочатку над проектом працював Курський військовий інститут ГРУ. Пізніше розробку передали донецькому заводу "Топаз", який створив комплекс. До розвалу СРСР встигли збудувати.

На початку цього року "Укроборонпром" пообіцяв станції.

РЛС "Кольчуга". Фото

Після розпаду СРСР Україною почали правити ті, хто розглядав її як інструмент індивідуального збагачення. Швидко поки ніхто не встиг зрозуміти, що відбувається, продати металобрухт, — це наші правителі вміють. Створити завод і дати людям робочі місця може і вміють, але не хочуть. Адже це про інших думати треба… А прибуток буде лише через кілька років. Загалом, "не вигідно".

Хоча не можна сказати, що в Україні за роки незалежності не створили нічого крутого. Є "Богдан", є завод "Інтерпайпу", трамвай "Електрон", стадіони до Євро-2012... Але таких прикладів дуже мало. Тому ми інстинктивно чіпляємось за те, до чого не маємо стосунку. Чи може вистачить уже жити минулим? Настав час, нарешті, створити свою десятку і навіть більше приводів для гордості.

Журналісти київського тижневика «Новий час» Леся Владзієвська та Тарас Ільків на честь 24-ї річниці незалежності країни знайшли (придумали?) 24 причини пишатися Україною

Їхній колега Руслан Веснянко вирішив до них приєднатися, і ось що з цього вийшло (наводимо найцікавіші частини статті).

1. Патріотизм та єдність

Російське вторгнення зробило українців єдиними як ніколи… підняло бум патріотизму.

Ні, ну патріотизм, звісно, є! Ще який! Тільки він більше скидається на махровий націоналізм, що переростає в нацизм і нетерпимість до будь-якого «москаля» або того, хто просто має іншу, «непатріотичну», точку зору. У Харкові «патріоти» ледь не влаштували суд Лінча чоловікові, який лише посмів одягнути футболку з написом «СРСР». А з «єдністю» ще веселіше! Тільки треба уточнити про єдність кого мова: олігархів на чолі з Порошенком та голодуючими пенсіонерами чи донбаськими «ватниками» та стріляючими по них українських військових?

2. Професіоналізм та наукові досягнення

Українці розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». В Україні вигадали і знамениту ядерну ракету"Сатана". Україна - батьківщина 6 нобелівських лауреатів: Зельман Ваксман, Ілля Мечников, Роалд Гофман, Семен Коваль, Жорж Шрапак та інші.

Українці навіть надто освічені! Тому з наступного року вирішено все вища освітазробити платним. Виявлено зворушливе піклування і про школярів — їм продовжують дитинство за рахунок 12-річного навчання та подовження канікул.

Тепер про великих «українців» та їх досягнення. "Сатана" була створена в 1970-х, а Ан-225 - в 1988 в "окупантському" СРСР. Американський мікробіолог і біохімік Зельман Ваксман народився 1888 року в Подільській губернії Російської імперії, помер 1973 року в США. Російський та французький біолог Ілля Мечников народився у 1845 у Харківській губернії Російської імперії, помер у 1916 у Парижі. Американський хімік Роалд Хоффман народився 1937 року в Тернопільському воєводстві Польщі. Американський економіст Саймон Сміт Коваль народився 1901 року в Мінській губернії Російської імперії, помер 1985 року в Кембриджі. Французький фізик Жорж Шарпак народився у польській Домбровиці у 1924, помер у 2010 у Парижі.

P.S. Шановні колеги, ви бодай правильно пишіть імена «українців», якими так пишаєтеся…

P.S.S. Ви анонсували 6 «українських» нобелівських лауреатів, а назвали 5. То хто ж цей шостий «інші»? Колийтеся, інтригани!

4. Музика української душі

Найкраща українська оперна співачка — Соломія Крушельницька. У 1970-х американська співачка українського походження Квітка Цісик підкорила США. Відомого у всьому світі виконавця Ленні Кравіца жартома називають Леонід Кравець.

Тут і сперечатися нема чого! Адже народжена в Австро-Угорщині Крушельницька – заслужений діяч мистецтв УРСР! А Цісик народилася і померла у Нью-Йорку, але одного разу таки була в Україні! Батько Леонарда Альберта Кравіца – нью-йоркський єврей, мама родом із Багамських островів. А до чого Україна, запитаєте ви? Виявляється, його прадід-єврей народився таки у Києві. Ну це все змінює!

5. Український театр та кіно

Марія Заньковецька – королева української сцени. Саме з її ім'ям асоціюється поняття „український театр”. Кінострічка «Земля» Олександра Довженка була відзначена серед найкращих фільмів усіх часів та народів. Наша країна може пишатися і сучасними акторами, такими, як Богдан Ступка. Варто згадати Івана Миколайчука, який був кінозіркою 1960-1970-х.

Щодо Заньковецької суперечки немає – українська актриса! Але є, звичайно, і тут ложка дьогтю: адже вона народна артистка все те ж огидне для нинішніх українців СРСР! Так само, як і справді великий актор Богдан Ступка. А ось Миколайчук заслужив лише звання «Заслуженого артиста УРСР». Щодо Довженка, то… Розумієте, він лауреат Ленінської та двох Сталінських премій та й похований у Москві. Непатріотично якось з його боку.

8. Поети та письменники України

Україна пишається не лише відомим на весь світ генієм Тарасом Шевченком. Наша країна гідно представлена в Європі та світі такими талантами як Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Сергій Жадан, Марія Матіос, Андрій Курков, Ірен Роздобудько, Люко Дашвар та ін.

Нагадаю, до речі, що із 47 років життя Тарас Шевченко провів в Україні лише 15, а дві третини його творчої спадщини усвідомлено написано російською мовою.

55-річний Андрухович під час «помаранчевої революції» підписався під колективним листом представників української інтелігенції, спрямованим проти російської мови в Україні, яку назвали «мовою блатняка та попси»; переконаний у тому, що «Крим та Донбас політично є частиною російської нації, тому треба дати можливість цим регіонам відокремитися від України».

64-річний Шкляр відмовився від перекладу на російську свого роману «Залишенець»; у лютому 2011 року висловився за відділення Криму та Донбасу від України.

52-річна Роздобудько має бурхливу біографію: була телеграфісткою, коректором, головним редактором, офіціанткою, шпрехшталмейстером, Снігуронькою у фірмі «Свято», завідувачкою відеосалону.

57-річна Ірина Чернова (Дашвар) свої твори здебільшого написала з життєвих історій читачів, надісланих до газети, де вона була головним редактором; чоловік та діти письменниці її творів не читають.

11. Українська мова

Нещодавно майже половина українців розмовляли російською мовою, проте зараз ситуація почала змінюватися. Дедалі більше молодих людей починають говорити рідною, українською мовою.

Російською мовою говорили, говорять і говоритимуть набагато більше половини жителів України, а в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Миколаєві і переважна більшість. І ніяким «патріотизмом» це не змінити — насильно милим не будеш!

13. Вишиванка

Національний одяг, вишиванка, є не просто елементом українського традиційного устрою, а й повноцінним символом незалежності та багатства культурної спадщини.

Вишиванка стала свого роду фетишем, символом майдану та показушного патріотизму, коли доречно і не дуже її надягають не тільки патріоти, а й етнічні росіяни, євреї, грузини та ін., тим самим нівелюючи значимість вбрання.

14. Українська кухня

Традиційна кухня українська багата великою різноманітністю овочевих страв. Це і борщ, і капусник, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Люблять українці також різноманітні страви із сала.

Щось колеги забули за вареники! Зате приписали собі голубці, ну та гаразд.

15. Найкрасивіші жінки

Українські жінки по праву вважаються одними з найкрасивіших у світі. Серед найкращих спогадів іноземних туристів про Україну ви завжди знайдете слова про красу місцевих жінок.

У красі українок не може бути жодних сумнівів! Єдиний нюанс — часом дуже неблагородно використовують цю красу деякі українські пані як удома (іноземці давно проклали в Україну секс-маршрути), так і в багатьох країнах Європи.

17. IT-сфера

За останні роки українські ІТ-фахівці здійснили справжній прорив, показавши себе на світовій арені як лідери галузі. Привід для гордості — це робочі місця у великих та середніх містах у всіх регіонах та потік валюти в країну, який за обсягами можна порівняти з експортом міндобрив та переведенням трудових мігрантів.

І де ж, не соромлюся спитати, цей валютний потік?

20. Скарби української архітектури

До переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО внесено Софію Київську, Печерську Лавру, фортецю у Кам'янці-Подільському, центр Львова. Не менш унікальними з погляду архітектури вважається національний заповідник Херсонес Таврійський, історичні центри Києва та Чернігова, а також безліч старовинних замків Закарпаття та Галичини.

Але яке відношення польські Лемберг та Кам'янець-Подільський, грецький Херсонес, австро-угорські Закарпаття та Галичина мають до української архітектури?

23. Українська армія

Перемоги хоробрих українських воїнів проходять червоною ниткою в історії нашої держави, починаючи з часів Київської Русіі закінчуючи війною на Донбасі. Захоплення викликають як князівські дружини, козаки, УПА – у минулому, так і добровольчі батальйони – сьогодні.

А в Київській Русі були українці?

24. Терпимість та витримка

Війна на сході, що тривала, і буксуючі реформи, корупційні скандали і відсутність справедливості, так і не зламали більшість українців. Вони досі вірять у те, що їхні діти зможуть рости у розвиненій, повноцінній та вільній державі. І те, що молоді бійці стають героями нової України, зовсім юні поліцейські штрафують депутатів, а чиновника можуть звільнити наступного дня після бунту у Facebook, показує, що країна повільно, але таки рухається у правильному напрямку. І від кожного з нас залежить те, наскільки швидко молода українська держава йтиме до своєї мрії.

Так, українська держава продовжує війну із власними громадянами; корупція після усунення «корупційної влади Януковича» розцвіла пишним цвітом; справедливість і здоровий глузд у діях влади зникли як поняття.

Але майдонофіли досі вірять у те, що «друзі»-американці нам допомагатимуть; що третируванням (і навіть вбивством) інакодумців Україна рухається до Європи, яка на нас зовсім не чекає; що юні поліцейські, які ватагою ганяють за бомжами, зможуть протистояти бандитам з т.зв. добровольчих батальйонів; що надяганням вишиванок, героїзацією бандерівців та розфарбовуванням всього і вся у жовто-блакитні кольори можна досягти духовного та матеріального добробуту.

Блаженний, хто вірить...

Україна.ру на Youtube

Молчанов: Чи вдасться Раді ухвалити «антиколомійський закон»? - відео

Усі люди, нібито, походять від мавпи, але дехто має у предках демократичну мавпу.

А остаточно людина стала царем природи, коли знайшов властивості властиві тільки йому. Щоправда, деякі з цих процесів внутрішнього регулювання діяльності людини вважаються смертним гріхом.

Але погодимося, читачі, що відчуття відбивають не об'єктивну, а суб'єктивну, зазвичай несвідому оцінку об'єкта.

Отже, тема доповіді - гордість.

Прохання не плутати з чванством, пихою, гордістю, і манією величі. Адже йдеться не про керівників країни - депутатів різних козирних мастей, політиків, експертів, міністрів та інших злодюг при владі, а "про почуття гордості за те, що ти українець".

Так і кажуть нові бандерівці, українці у першому поколінні – "Я пишаюся тим, що я українець"!

І країна теж пишається своїми новими героями майдану гідності. Вождями країни! Без них не відбулася б теперішня демократична, багата на жах, незалежна Україна. Так, ще й неподільна!

Тож в Україні спостерігаємо таку картину, як то кажуть, у дусі Рафаеля. Вся країна чимось пишається. Навіть на деяких правильних і тому дозволених телеканалах маємо рубрику "Гордість України".

У минулому країна Україна мала місця для гордості: тисячолітня історія, українські льотчики - індіанські вожді, полководці Бандера та Шухевич, вклади українців у світову літературу, живопис, кіно, винахід ракет, ну і таке інше.

Щодо ракет правда, якщо хтось не курсує. Ракети винайшов генерал Засядька О.Д., пращур міністра вугільної промисловості забороненого СРСР.

А зараз? Ким чи чим пишається? Владою, яку самі українці майдану обрали, і в разі потреби, нирку за неї собі відріжуть і віддадуть на вибори, кістками ляжуть, але кинуть голос у урну за героїв майдану революції знову й знову керувати собою.

І знову приведуть у владу цих мільярдерів на крові, які все чекають на іноземні інвестиції, кредити, щоб вкрасти, а свої гроші, одержувані за продаж природних ресурсів та іншого способу вкрасти, вони клопітно складують в офшорах, а що не вмістилося, якісь крихти буквально, зазначають у деклараціях.

У тверезому розумі зрозуміти керівників держави України неможливо:

Провести реформи та приватизувати все, що розвалили, і ще не вкрали, щоб держава не займалася виробництвом, бо приватні власники роблять це ефективніше. Питання – ефективніше для кого? Для ватажків країни, які колись продають прибуткові підприємства родичам?

Виникає питання-а навіщо тоді керівники країни, які сидять на шиї українця? Навіщо численні дармоїди, всі навколо повноваження?

А щоб ними пишалися їхні дітки, всі як один, хто живе за кордоном. І дружини, мами, тата, тещі, які керують біса прибутковими підприємствами, вкраденими, в сенсі вдало приватизованими, у народу.

Ну, а щоби чернь не виникала, і не заважала грабувати країну, вигадуються правдиві історії про українців, якими треба пишатися, ні, не міністрами на чолі з їхнім головою, які всі як один повторюють мантру - "пишаюся тим, що я українець". А тими українцями, могутніми героями, про яких співають пісні та знімають кіно в Україні.

То у них Бандера герой, а то не герой, потім викривають другу світову війну, в якій без генерала Шухевича перемоги не було.

Все це робиться з великою метою, відвернути стада виборців від дня сьогоднішнього, всі ці міркування та добровільні висловлювання політиків, експертів, депутатів, про користь поточного моменту, про світогляд, про перебудову характерів і про славні майбутні дні, переслідують одну мету - хто не пишається військовими подвигами великих Бандери та Шухевича, безіменними мільйонними арміями ОУН-УПА, першою конституцією у світі, той сволота, агент Комінтерну-ГПУ, совок, і не має права носити горде звання українець!

Які тарифи?

Яка злиденна пенсія?

Яка злочинність, що виросла в рази?

Тут питання про героїв, без яких революційна сходка ватажків майдану, не бачить нової української нації, і які, герої, смолоскипом свого життя на благо народу, поклали життя в еміграції! А хто ними не пишається, того не візьмуть у світле майбутнє, намальоване кредиторами країни.

Так що пишаємося, браття, тим, що обрали самі собі й владу, а вони нам уже й героїв. І є надія, що бойовий настрій померти за теперішніх вождів країни не залишить нікого з українців, які проголосували за горду Україну!